ПАМ'ЯТІ ГЕРОЯ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ

Останні дні жовтня на Хмельниччині видались навпрочуд непривітними. Але холодний вітер та дощі не стали на заваді проведенню Хмельницькою обласною організацією ветеранів Афганістану заходів, присвячених 30-ій річниці загибелі групи Героя Радянського Союзу, уродженця с. Путринці Ізяславського району Онищука Олега Петровича.

.... 27 жовтня 1987 року, виконуючи наказ, група  з 16 розвідниківі вирушила на бойове завдання. Командиром групи був старший лейтенант Онищук Олег Петрович.

Наступної ночі спецназівці вийшли до кишлака Дурі.

Караван з'явився ввечері, коли стемніло. Олег Петрович виявив колону із трьох машин, що перекидали зброю і боєприпаси з Пакістану вглиб Афганістану. Розвідгрупа спецназівців підбила головну вантажівку "Мерседес", наповнений смертельним вантажем і знищила охорону каравану. Олег Онищук зв'язався із командуванням по рації та запросив дозволу залишитися до ранку для того, щоб з прибуттям доглядової групи перевірити, що перевозила підбита вантажівка. Такий дозвіл було отримано. В очікуванні доглядової групи розвідники Онищука зайняли позицію неподалік від підбитої машини.

Але наступного ранку о 6.05 почалась атака ворогів. Група Онищука відчайдушно вела бій більше ніж з двома сотнями душманів. На очах у командира героїчно билися та гинули один за одним його підлеглі - молодший сержант Сидоренко, рядові Джафаров, Мурадов, Хроленко, Москаленко, Мурадян, Іванов, Саліхаєв. Сам же Онищук і молодший сержант Ісламов були щільно оточені душманами. Розстрілявши усі набої, в жорстокій рукопашній сутичці Олег Онищук та Юрій Ісламов підірвали  себе гранатами, знищивщи 13  моджахедів.

Загалом під час бою група знищила 63 душмани, у тому числі Модада - головнокомандувача незаконних збройних формувань у провінції Заболь та впливового поьового командира Насера.

Коли прибула підмога - понівечені тіла розвідників, над якими в люті поглумилися душмани, лежали на схилі гори. В живих майже нікого не залишилося. Таким героїчним і водночас гтрагічним виявився останній бій поблизу кишлака Дурі для старшого лейтенанта Онищука.

 

Указом Президії Верховної Ради від 5 травня 1988 року старшому лейтенанту Онищуку Олегу Петровичу посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

 

На вшанування пам'яті  про Героя-земляка, Хмельницька обласна організація ветеранів Афганістану спільно з Департаментом освіти і науки облдержадміністрації, у 2011 році заснували обласні військово-патріотичні змагання серед шкільної молоді, що традиційно проводяться наприкінці жовтня на базі військової частини, де проходив службу Олег Петрович.

Вісімнадцять команд з міст, районів, об'єднаних територіальних громад зібралися 21 жовтня на традиційні VII і обласні військово-патріотичні змагання.

189 юнаків демонстрували свою вправність у конкурсі строю та пісні і віськово-спортивній естафеті "Спецназ", що включала в себе перевірку навичок у наданні першої медичної допомоги, розбірці-збірці АК-74, метанні гранати у мішень, визначенні азимуту.

Після  вітальних слів учасникам змагань до меморіальної стели  одним із учасників змагань та учасником бойових дій, кавалером двох орденів Червоної Зірки Лобовим В.В. були покладені квіти.

Змагання розпочались з конкурса строю та пісні. Кращими в цьому виді були учні Славутського району, другими-спортсмени Дунаєвецького району, третє місце посіла команда міста Славути. В естафеті «Спецназ» кращими були учні Красилівського району, другі - представники Славутського району, треті – спортсмени з Ярмолинеччини. В перетягуванні канату перше місце посіла команда з міста Славути, другими були представники з Білогірського району, третє місце посіла команда Славутського району. В теоретичному конкурсі перемогу святкували команди з Хмельницького району, міста Шепетівки та Ленківецької ОТГ . У підсумку перше загальнокомандне місце посіла команда Ярмолинецького району, друге-команда Славутського районуі третє- команда міста Славути.

Голова обласної організації ветеранів Афганістану Приступа Микола Іванович нагородив команди -переможниці грамотами, кубками, смачними подарунками. 

Перехідний кубок змагань отримав річну прописку у команди Ярмолинецького району.

На завершення учасники змагань були запрошені у солдатську столову, де на них чекали запашний гарячий борщ, домашня печеня та чай із смаколиками.