Сумний ужинок Афганістану зростає...

За тиждень до 20-ї річниці виведення військ з Афганістану у Святогеоргіївському соборі Кам’янця-Подільського було відправлено панахиду за воїнами, що загинули на тій війні та померли у повоєнний час. Останніх вже у кілька разів більше...

Кам’янеччину Афганська війна з-поміж усіх регіонів Хмельницької області зачепила своїм чорним крилом найсильніше. Тринадцятеро воїнів, яких послали виконувати “інтернаціональний обов’язок”, склали голови на чужині. Їхні імена навічно закарбовані на меморіальній дошці у храмі Святого Георгія, якого православна церква визнає покровителем і заступником воїнства.

Саме у цьому храмі ветерани Афганістану разом з членами сімей своїх полеглих товаришів зібралися на традиційну щорічну жалобну відправу, а потім згадали своїх побратимів за поминальним обідом.

“Так щорічно ми збираємося у вісімнадцятий раз, - розповів заступник голови міськрайонної Спілки ветеранів Афганістану Олександр Ровинський. – Уперше це було, коли відкрили меморіальну дошку у пам’ять полеглих. В цей день ми дазом з осиротілими батьками, дружинами, дітьми і рідними поминаємо всіх. І тих, хто загинув в Афганістані, і хто пішов з життя вже після війни, адже за ці роки нас стало вже на 56 чоловік менше. Є й полеглі брати, до яких вже немає кому прийти, бо померли батьки. Добре, коли залишилася родина, яка іх шанує. Тому ми прагнемо виховати молоше покоління, яке б берегло пам’ять з роду в рід”.

“Безмежно вдячний Спілці ветеранів за цю пам’ять, - говорить Володимир Волошин, і голос його бринить від хвилювання. – В Афганістані загинув мій молодший брат Іван. Ці зустрічі – можливість побути серед вас, відчути, через що моєму брату довелося пройти”.

Сестра єфрейтора Сергія Рачковського Галина також не приховує почуттів: “Коли мій брат загинув, мені було усього вісім років. Пам’ятаю мало – але пам’ятаю головне: він дуже мене любив. Якби він повернувся – хтозна: може, батько і мама не пішли б із світу так рано... Ветерани, друзі, дорогі і шановні! Прошу вас: живіть, тримайтеся разом. Все інше – не важливо...”

Голова Хмельницької обласної Спілки ветеранів Афганістану Микола Приступа: “Згадка і пам’ять про тих, хто не повернувся, єднає нас. Із 115 сімей полеглих інтернаціоналістів, що проживали в області, зараз залишилася 91. З них – три сім’ї, що втратили своїх близьких вже в Іраку, Югославії. Напередодні річниці виведення військ ми з активістами обласної спілки об’їжджаємо усі райони, щоб побувати у кожній без винятку сім’ї. Афганська організація зараз є практично єдиною, хто перей мається їхніми проблемами. І там, де організація міцна – є результат, є повага, є шана”.